Новини

З 01.02 по 05.02 лютого в Ларжанському ЗЗСО відзначили Всесвітній день водно-болотних угідь, який проходив під гаслом «Водно-болотні угіддя, вода і життя – нероздільні!».

2 лютого 1901 року народився геній «Розстріляного відродження» -перекладач і філософ Валер’ян Підмогильний.

Учень 8 класу Пороховий Нікита взяв участь у обласному (заочному) етапі Всеукраїнського колоквіуму «Космос. Людина.Духовність» (конкурс «Космічні фантазії»).

29 січня 1918 року в історії українського визвольного руху з'явилася нова сторінка, назва якої – Крути. Цю героїчну сторінку власною кров’ю вписали молоді захисники Української Народної Республіки.

Метою місячника є формування основ етичної культури дітей та учнівської молоді, морально-етичних норм і цінностей, переконань та ідеалі, естетичного сприймання та емоційного ставлення до прекрасного, духовне збагачення учнів, розширення їх світогляду, виховання художнього смаку, розвиток пізнавальних інтересів.

24 січня -80р. Із дня народження Ю́рія Покальчу́ка, українського письменника, перекладача

18 січня –120р. із дня народження Лукі́ї Гуме́цької , вченої , мовознавця.

17 січня -120р. із дня народження Григорія Епіка , українського письменник, перекладача і публіциста доби «Розстріляного відродження»..

14 січня -120р. з дня народження Василя Семеновича Ільїна, українського мовознавеця і педагога.
Народився 1 (14 січня) 1901 року в Києві. У 1935 році закінчив Київський університет (філологічний факультет), викладав у ньому сучасну українську мову і стилістику. Протягом 1938–1963 років працював в Інституті мовознавства АН УРСР.

13 січня- 140років з дня народження Антіна Львовича Лотоцького , громадського діяча, українського письменника, видавця, учасника боротьби за незалежність України у ХХ ст.журналіста,
Ім’я талановитого письменника, журналіста, видавця, педагога і громадського діяча Антіна Лотоцького донедавна було мало відоме сучасному читачеві.
Антін Лотоцький народився в с. Вільховець, нині – Бережанського району, в сім’ї галицького педагога і письменника Лева Лотоцького. Після закінчення гімназії Антін Лотоцький вступає на філософський факультет Львівського університету, слухає курс лекцій Михайла Грушевського з історії України, займається літературною працею. Він співпрацює з редакцією щоденника “Діло”. Перші його твори побачили світ, коли він був студентом. Тоді вийшли з друку його перші книжки оповідань, легенд і переказів (“Цвіти з поля” 1907), “Ведмедівська попівна” (1909), його історична повість з часів Хмельниччини “Триліси” (1910). Переклав повість “Месть Умерия” Владислава Оркана. З початком Першої світової війни письменник влився в Легіон Українських Січових Стрільців, входив до складу «Пресової Кватири», основними завданнями якої була культурно-освітня праця та створення літопису боїв і буднів УСС. Під різними псевдонімами (Тото-Долото, Самособою не Руданський) він поміщав свої твори майже в усіх виданнях “Пресової кватири”. Був співредактором стрілецьких часописів.
Після закінчення воєнних дій Антін Лотоцький із великою енергією взявся до письменницької праці. Серед найвідоміших творів письменника — «Смертне зілля», «Руслан і Либідь», «Було колись на Україні», «Княжа слава», «Михайло-Семиліток».
Після війни Лотоцький повернувся у гімназію в Рогатині. Вчителюючи, видав кілька своїх книжечок: “Пан Коцький”, “Вільгельм Тель” (обидві – 1920), “Смертне зілля”, “Червона Шапочка”, “Чорнокнижник з Чорногори” (всі – 1921), український вертеп “Віфлеємська зоря”, сценічний образок “Гостина св. Миколая”, сценічну гру “Коник-стрибунець” (всі – 1922) та ін.
Глибокий знавець давньої української літератури А. Лотоцький назвав свою збірку на зразок збірника українського середньовіччя – “Золота ціп” (“Золотий ланцюг”). Під час праці Антона Лотоцького в Рогатині у 20–30 роках минулого століття зпід його пера вийшли такі твори: “Смертне зілля” (1921), “Наїзд обрів” (1923), “Три побратими” (1934), “Було колись на Україні” (1934), “Козак Байда” і “Роксоляна” (1936), “Отрок князя Романа” (1937), “Княжа слава” (1939) і ще багато інших, насамперед, дитячих творів.
Та справжня слава прийшла до нього після виходу у світ чотирьох томиків «Історії України для дітей», яка й зараз слугує підручником з історії для школярів діаспори. Того ж року побачили світ “Мандрівки Мишки-Гризокнижки по Львову”, оповідання “Три побратими” та ін. Згодом окремими книгами вийшли його історичні оповідання та повісті, георафічно-пізнавальні оповіді: “На світанку”, “Козак Гайда”. Легендарне оповідання про початки Києва (1935);”Княжа Галиця” (1936), “Отрок князя Романа”, “Роксоляна. Історичне оповідання з XVI ст.” (обидві – 1937); “Від Ля Плати по Анди. Землеписне оповідання”; “Колосся Божої Матері. Марійські легенди” (обидві – 1938). А ще побачили світ дуже популярні серед дітей вірші “Пригоди Ромка Помка” (1938), цикл оповідань з вітчизняної історії “Було колись на Україні” (кн. 1 – 5, 1934 – 38), поема “Золоті ворота” (1937), книга “Сім чудів світу” (1939)…
Напередодні Другої світової війни Лотоцький написав одну з найкращих своїх книжок – “Княжа слава”.
18 квітня 1946 р. правління Львівської організації Спілки письменників ухвалило рішення про прийом до Спілки А. Лотоцького. У тому ж році було перевидано казку “Котигорошок”…
Останні роки життя Антін Львович перебував у інтернаті для львівської інтелігенції. Він часто хворів, до того ж голодував. Стан здоров’я письменника погіршувався. Він ліг до лікарні і 28 травня 1949 року його не стало. Письменник похований на Личаківському цвинтарі.
Повернення його творчості до читачів в Україні розпочалося у 1991 році. Тоді було перевидано збірки його історичних оповідань “Княжа слава”, “Хрест над Дніпром”, повість “Кужіль і меч”, “Історія України для дітей”.

12 січня - 320 років від дня народження Василя Григоровича-Барського (1701-1747)
Василь Григорович-Барський (відомий також за псевдонімами Плака, Альбов, Рос, Київський) (1701-1747) – відомий український письменник і мандрівник.
Розпочавши 1724 р. зі Львова свою прощу по християнських святинях, завершив її поверненням до Києва лише у вересні 1747 р. Запрошений для викладання до Києво-Могилянської Академії, так і не зміг здійснити свого наміру, оскільки 7 жовтня 1747 р., через місяць після повернення, помер. Упродовж 24-річних мандрів Василь Григорович-Барський пройшов пішки через Польщу, Угорщину, Австрію, Болгарію, Грецію, Румунію, Італію, відвідав головні пам’ятки давніх цивілізацій та раннього християнства у Сирії, Лівані, Іраку, Йорданії, Ізраїлі, Єгипті. Двічі відвідував Афонські монастирі. Увесь складний шлях мандрівника знайшов відображення в описі подорожі, проілюстрованому 148-ма малюнками – видами міст, планами та видами монастирів, розчитками написів (до нашого часу збереглося 137). Як ревний православний Григорович-Барський вшанував і докладно описав пам’ятки як східної, так і західної християнської культури. Ще за життя мандрівника фрагменти його твору переписувалися, користувалися популярністю і отримали високу оцінку духовних та світських читачів. Ще до публікації твір був надзвичайно популярним серед духовної і світської еліти на Україні.
Після повернення до Києва був запрошений викладати до Києво-Могилянської академії, але приступити до роботи не встиг.
Помер у Києві.

8 січня ‒ 120 років від дня народження Володимира Миколайовича Владка
Український письменник-фантаст, журналіст, театральний критик Володимир Владко [справж. – Єремченко] народився 8 січня 1901 року в родині службовця у Петербурзі. Початкову освіту здобув у реальному училищі, згодом закінчив Інститут народної освіти. Майбутній письменник здобув глибокі та різнобічні знання, вільно володів англійською, німецькою, французькою мовами і латиною, знав про найновіші відкриття в галузі науки і техніки. Рано залишившись без батька, почав працювати журналістом у різних друкованих виданнях. Його твори почали друкуватися з грудня 1917 року. Як письменник-фантаст, дебютував повістю «Ідуть роботарі», яка відзначена премією на Всеукраїнському конкурсі в 1929 році. Потім одна за одною виходять його книги: «Чудесний генератор», «Аргонавти Всесвіту», «12 оповідань», «Нащадки скіфів». Наступні твори Володимира Владка мали антивоєнне спрямування – «Аероторпеди повертають назад» та «Сивий капітан», після якого письменник замовкнув аж на 15 років.
Під час Другої світової війни Володимир Владко працював політичним коментатором на українській радіостанції імені Тараса Шевченка в Саратові. Згодом – спеціальним кореспондентом Радінформбюро, власним кореспондентом газети «Правда», керуючим Головреперткомом України, завідувачем українського відділення «Літературної газети». До 1950 року Володимир Миколайович вів численні авторські науково-популярні радіопередачі для дітей, найпопулярніший із них - цикл «Бесіди професора Глобуса».
Лише у 1956 році письменник повертається до свого улюбленого жанру. Пише повісті «Позичений час», Фіолетова загибель», «Чарівні оповідання». Твори Володимира Владка перекладено мовами багатьох народів світу. Роман «Аргонавти Всесвіту» шість разів видавався в Японії.
Помер письменник 21 квітня 1974 року

Ганна Чубач - українська поетеса, громадська діячка

Га́нна Тана́сівна Чу́бач народилася 6 січня 1941р., Плоске Мурованокуриловецького району Вінницької області .
19 лютого 2019 — українська поетеса померла .
Га́нна Тана́сівна Чу́бач - заслужений діяч мистецтв України, членкиня Національної спілки письменників України (від 1971 року).
Її перу належать такі збірки поезій:
• «Журавка» (1970).
• «Жниця» (1974).
• «Ожинові береги» (1977).
• «Заповіти землі» (1978).
• «Срібна шибка» (1980).
• «Святкую день» (1982).
• «Житня зоря» (1983).
• «Листя в криниці» (1984).
• «Літо без осені» (1986).
• «Озвучена печаль» (2003).
• «Київ ліричний» (2005)
• «Серед зневір і сподівань» (2006).
• «Мрійники» (вірші-розмальовки для дітей) (2010).
• «Україна-рідний край» (2010)
• «Мої центурії» (2011)
• «Радість висоти» (2012).

Згідно річного плану роботи Ларжанського НВК "ЗНЗ-І-ІІІ ступенів - ДНЗ" на 2020-2021 навчальний рік, з метою відзначення Міжнародного дня толерантності, сприяння інформованості учнів про зміст цінності – толерантності, збільшення кількості людей, які її поділяють, удосконалення рівня розуміння терміну «толерантність» в повсякденному житті та в школі, формування терпимої толерантної повідінки, заохочення дітей до відповідальної громадянської позиції в Ларжанському НВК з 16.11.20 по 20.11.20 був проведений Тиждень толерантності.

З метою гідного вшанування пам'яті жертв вчиненого комуністичним тоталітарним режимом геноциду Українського народу – Голодомору 1932-1933 років, голодоморів 1921-1922, 1046-1947 років в Україні, у Ларжанському НВК з 23.11 по 27.11.2020 року пройшов Тиждень пам’яті жертв голодомору та політичних репресій. Було організовано інформаційно-просвітницькі заходи з метою донесення до об'єктивної інформації про трагічні події голодоморів, що стали наслідком злочинних дій, вчинених комуністичним тоталітарним режимом.

Мова – найбільший скарб будь-якого народу. Тисячоліттями, віками, роками плекала її земля предків, передавала з покоління в покоління, вкладаючи дедалі більше народну душу і водночас формуючи її. Досвід людства упродовж тисячоліть переконливо доводить, що занепад мови – це зникнення нації. Якщо ж мова стає необхідною і вживається насамперед національною елітою – сильною і високорозвиненою стає нація і держава.
9 листопада – День української писемності та мови . Це свято відзначає уся наша держава. Віддаємо шану мові і ми, повівши в цей святковий день різні заходи .

14 жовтня на нашу землю приходить одне з найбільших християнських свят – Покров Пресвятої Богородиці. Подія, що зібрала усіх нас сьогодні не лише велике релігійне свято, це і день вшанування пам’яті тих, хто віддав своє життя за свободу і незалежність нашого народу, за честь і славу української держави.

Учні 11 класу Ларжанського НВК шлють свої вітання освітянській родині.

Всесвітній день туризму відзначають 27 вересня. Це свято започаткували члени Всесвітньої туристичної організації. З метою пропаганди для учнів 5 класу Ларжанського НВК вчителем фізичної культури Наумовою В.С. було проведено День туризму.

В рамках Тижня фізичної культури та спорту для учнів 4-А класу Ларжанського НВК було проведено спортивно-розважальну гру "Пірати у пошуках олімпійських скарбів" з метою зміцнення здоров'я дітей в спортивних змаганнях на місцевості, пов'язаних загальним сюжетом, розвинути інтелектуальні здібності, навчити приймати рішення, привчити до здорового способу життя в ігровій спортивній формі.
Задачою кожної команди було якомога краще пройти всі станціїї, виконати всі завдання. Як це вийшло, пропонуємо переглянути наступне відео https://www.facebook.com/100036239200944/videos/342576723626965