Психологічна хвилинка
Відповідно до листа МОН «Про пріоритетні напрями роботи психологічної служби у системі освіти у 2023/2024 навчальному році» одним із завдань фахівців психологічної служби є ознайомлення педагогів з технологіями надання першої психологічної допомоги учасникам освітнього процесу та запровадження «Психологічної хвилинки» під час уроків.
Учителям рекомендовано впроваджувати під час уроку психологічні хвилинки, які допоможуть здобувачу освіти впоратися зі стресом та його наслідками, емоційно налаштуватися на урок, на плідну роботу, завдяки чому створюватиметься сприятлива атмосфера, яка дасть змогу дітям розслабитися, зняти емоційне напруження, відновити почуття безпеки та психоемоційного комфорту, що є природним механізмом стабілізації.
Регулярне впровадження психологічних хвилинок у зручний час та слушній нагоді допоможе здобувачу освіти стати більш спокійним, врівноваженим, а також дасть змогу краще зрозуміти свої почуття. Учитель має сам визначити, коли і у який час провести психологічну хвилинку.
Лист ІМЗО від 15.05.2023 № 21/08-793 «Про психологічні хвилинки» URL: https://drive.google.com/file/d/1w-RfIjMthls_ZRhclzOpoAhrfhfIL3rj/view
Вправи для дітей та підлітків, які перебувають у стресовій ситуації, для зняття психоемоційного напруження:
Відеоролики з вправами:
https://www.youtube.com/playlist?list=PL4lmqF0LvYNEJk3uHhO9f7M8O6k7xH4Rb
Емоційне вигорання...
Синдром емоційного вигорання — реакція на постійний стрес. Це пов’язано з великою кількістю емоційно насичених ситуацій і вимушено величезними обсягами спілкування. Інколи його ще називають «розплатою за співчуття».
Такі ситуації виникають у випадках, коли ресурси людини виснажені. Тож очевидно, що педагогам ця проблема загрожує досить гостро (вони на другому місці після лікарів за частотою проявів). Середньостатистичний вчитель — це жінка 45 років, яка вже має 15-25 років педагогічного стажу, тобто є «групою ризику».
Звичайно, чим довше триває стрес, тим більші втрати енергії. А це означає, що ризик емоційного виснаження росте. Але, виявляється, синдром може вражати навіть молодих педагогів, вже через 5-10 років від початку професійної діяльності. І молоді цей стан складніше помітити, ніж втому вчителів з поважним стажем. Адже самі новачки вважають дискомфорт частиною адаптації, а колеги менше помічають, що щось не так, адже ще не так добре знають індивідуальні особливості.
Тож коли педагог, яка віддала багато років школі, раптом стає роздратованою, байдужою, холодною, колеги можуть поспівчувати та порадити відновити сили. А якщо молодий учитель поводиться так само, навіть якщо рік тому був доброзичливим та ввічливим, у педколективі можуть вирішити: «Який в нього тяжкий характер».
А це просто емоційне виснаження, або як його називають психологи "емоційне вигорання".
Як цьому запобігти?
- Для забезпечення психічного та фізичного благополуччя дуже важливо відпочивати від роботи та інших навантажень.
- Вчіться керувати своїми емоціями. Часто доводиться приховувати їх від учнів, але не треба обманювати себе. Якщо багато негативу, шукайте свій спосіб «випустити» його (спорт, фізична праця, прогулянки, музика, самомасаж, підтримка близьких тощо).
- Відмовтеся від думки, що у вас щось не вийде. Якщо не спробуєте, не побачите результат.
- Будьте уважні до себе: це допоможе вам своєчасно помітити перші симптоми втоми.
- Адекватно оцінюйте свої можливості. Не беріть на себе надто багато.
- Припиніть шукати в роботі щастя або порятунок, якщо негаразди в особистому житті. Робота — не притулок, а діяльність, яка є доброю сама по собі.
- Припиніть жити життям інших. Живіть, будь ласка, своїм власним життям. Не замість людей, а разом з ними.
- Знаходьте час для себе. Ви маєте право не тільки на робоче, а й на приватне життя. Спілкуйтеся з друзями та рідними.
- Висипайтеся. Повноцінний сон не менше 8 годин на добу захищає психіку від перевтоми. Для того щоб добре і міцно спати, випийте на ніч теплого молока з медом або прогуляйтеся.
- Робіть фізичні вправи не менше 30 хвилин на день.
- Усміхайтеся, навіть якщо не дуже хочеться.
- Не робіть роботу за інших, вмійте казати "НІ".
- Плануйте свій день.
- Звертайтеся за допомогою та підтримкою. Якщо ви відчули, що починаєте емоційно «перегорати», зупиніться! Час визнати, що треба відпочити. Якщо є можливість, краще звернутися до психотерапевта. Він допоможе з’ясувати, у чому причина браку енергії, від чого захищає вас організм, що «вимкнув» емоції.